Демодекоз у собак: симптоми, лікування та профілактика

Кожен власник собаки хоч раз помічав, як улюбленець раптово починає чухатися більше звичайного. Спочатку це здається дрібницею — можливо, щось подразнило шкіру. Але коли собака продовжує нервово вилизуватись, а на шкірі з’являються червоні плями та залисини — саме час бити на сполох. Ці ознаки можуть свідчити про демодекоз — хворобу, яка при своєчасному виявленні добре піддається лікуванню, але запущена може серйозно ускладнити життя вашому чотирилапому другу.

Що таке демодекоз у собак

Визначення та коротка характеристика хвороби

Демодекоз у собак — це шкірне захворювання, викликане надмірним розмноженням мікроскопічних кліщів Demodex canis. Цікаво, що ці кліщі живуть на шкірі практично кожної собаки, але зазвичай не спричиняють проблем. Вони передаються від матері до цуценят у перші дні життя і стають частиною нормальної мікрофлори шкіри.

Проблеми виникають, коли імунна система собаки слабшає і не може контролювати популяцію кліщів. Тоді вони починають стрімко розмножуватись, проникаючи глибше у шкіру та волосяні фолікули, викликаючи запалення та руйнування тканин.

Демодекозний кліщ (Demodex canis): як виглядає та як живе

Якщо подивитись на кліщ демодекс під мікроскопом, він має характерну сигароподібну форму з вісьмома короткими ніжками, розташованими в передній частині тіла. Розмір дорослої особини становить лише 0,2–0,3 мм, тому побачити його неозброєним оком неможливо.

Ці паразити живуть у волосяних фолікулах і сальних залозах шкіри собаки, живлячись клітинами епітелію та секретом залоз. Весь життєвий цикл кліща проходить на тілі господаря — від яйця до дорослої особини за 18–24 дні.

Види демодекозу: локалізований та генералізований

Залежно від площі ураження розрізняють два основні види хвороби:

Локалізований демодекоз – характеризується появою невеликих ділянок ураження (до п’яти), найчастіше на морді, навколо очей, на передніх лапах. Локалізований демодекоз симптоми має менш виражені, часто проходить самостійно, особливо у молодих собак.

Генералізований демодекоз у собак – значно серйозніший стан, коли ураження поширюються на великі ділянки тіла або охоплюють кілька частин тіла. Цей тип становить більшу загрозу здоров’ю і вимагає тривалого, комплексного лікування.

Причини виникнення демодекозу

Спадкова схильність

Дослідження показують, що демодекоз має чітку спадкову складову. Собаки, у батьків яких була ця хвороба, мають підвищений ризик її розвитку. Спадкові хвороби шкіри у псів часто пов’язані з генетичними особливостями імунної системи, що не дозволяє ефективно контролювати популяцію природних паразитів.

Саме тому ветеринарні спеціалісти не рекомендують використовувати для розведення собак, які перенесли генералізовану форму демодекозу, щоб зменшити ризик передачі цієї схильності потомству.

Ослаблення імунної системи

Імунітет собаки відіграє ключову роль у стримуванні популяції кліщів Demodex. Ослаблення імунної системи може бути спричинене різними факторами:

• Тривалим прийомом глюкокортикостероїдів або інших імуносупресивних препаратів
• Стресом від переїзду, зміни власника, операції
• Серйозними інфекційними захворюваннями
• Гормональними порушеннями (гіперадренокортицизм, гіпотиреоз)
• Онкологічними захворюваннями

Відновлення імунітету після хвороби – важливий етап у профілактиці рецидивів демодекозу. Правильне харчування та усунення стресових факторів допомагають підтримувати захисні сили організму на належному рівні.

Вік та порода собаки

Демодекоз часто проявляється у молодих собак віком від 3 до 18 місяців. Це пов’язано з незрілістю імунної системи та гормональними змінами під час статевого дозрівання.

Щодо породної схильності, найбільш схильні до демодекозу короткошерсті породи з глибокими шкірними складками та активними сальними залозами. Зокрема, це:

• Шар-пеї
• Бульдоги (англійський та французький)
• Стаффордширські тер’єри та американські пітбультер’єри
• Бігль
• Доберман
• Німецька вівчарка
• Бостон-тер’єр

Основні симптоми демодекозу

Початкові ознаки на шкірі

Симптоми демодекозу починаються з майже непомітних змін. Уважний власник може помітити:

• Почервоніння окремих ділянок шкіри
• Легке лущення, схоже на лупу
• Собака свербить і приділяє надмірну увагу певним частинам тіла
• Поява невеликих залисин

Найчастіше ці ознаки з’являються на морді (навколо очей, губ та носа), передніх лапах та в області шиї. На початкових стадіях зміни можуть бути мінімальними і непомітними під шерстю.

Свербіж, випадіння шерсті, запалення

З прогресуванням хвороби симптоми стають очевиднішими:

• Собака втрачає шерсть на все більших ділянках тіла
• Шкіра стає червоною, потовщеною
• З’являються лусочки, кірочки та струпи
• Собака чухається і лисіє, може травмувати шкіру кігтями
• Характерний специфічний запах від уражених ділянок

Свербіж при демодекозі не завжди інтенсивний, що відрізняє його від алергічних дерматитів. Іноді собаки більше відчувають дискомфорт, ніж сильний свербіж.

Ускладнення при генералізованому ураженні

Генералізований демодекоз у собак може призвести до серйозних ускладнень:

• Вторинні бактеріальні інфекції – найпоширеніше ускладнення, що проявляється гнійними виділеннями, сильним запаленням і болючістю
• Утворення фурункулів та глибоких піодермій
• Лімфаденопатія – збільшення лімфатичних вузлів
• Загальне погіршення стану – втрата апетиту, апатія, підвищення температури
• У тяжких випадках – сепсис (зараження крові)

Без лікування генералізована форма може призвести до серйозного виснаження організму собаки та навіть загрожувати її життю.

Як діагностується демодекоз

Огляд ветеринара та клінічні симптоми

Діагностика починається з детального огляду собаки ветеринарним лікарем. Ветеринарна допомога на ранніх стадіях хвороби дає найкращі результати. Спеціаліст оцінює стан шкіри та шерсті, звертає увагу на характер та розташування уражень.

Важливою частиною діагностики є збір анамнезу: як давно з’явилися симптоми, чи були подібні проблеми раніше, які ліки отримує собака, чи є інші захворювання. Це допомагає встановити можливі причини розвитку демодекозу та виключити інші хвороби зі схожими симптомами.

Зішкріб шкіри та лабораторні аналізи

Основний метод підтвердження діагнозу – мікроскопічне дослідження зішкрібів шкіри. Зішкріб шкіри виконується так: ветеринар стискає ділянку шкіри, щоб витиснути кліщів із волосяних фолікулів, і спеціальним скальпелем знімає поверхневий шар епідермісу. Матеріал поміщають на предметне скло з краплею рослинної олії і досліджують під мікроскопом.

Виявлення більше 5 кліщів в одному полі зору вважається підтвердженням діагнозу. Важливо взяти кілька зішкрібів з різних ділянок, оскільки кліщі можуть розподілятися нерівномірно.

Диференціальна діагностика

Демодекоз необхідно відрізняти від інших шкірних захворювань з подібними симптомами:

• Алергічний дерматит
• Харчова алергія
• Саркоптоз (коростяний кліщ)
• Грибкові інфекції, зокрема дерматофітоз
• Бактеріальні піодермії
• Себорея

Для уточнення діагнозу іноді потрібні додаткові дослідження: посіви на грибкову та бактеріальну флору, алергопроби, аналізи крові для виявлення супутніх захворювань.

Лікування демодекозу у собак

Місцева терапія: мазі, шампуні

При локалізованих формах демодекозу часто достатньо місцевої терапії. Мазі від демодекозу зазвичай містять акарицидні компоненти, які знищують кліщів:

• Препарати з амітразом – наносять на уражені ділянки 1-2 рази на тиждень (обережно, токсичні для котів!)
• Бензилбензоатні мазі – мають протикліщову активність
• Сірчані мазі – ефективні завдяки акарицидним та антисептичним властивостям сірки

Лікування шкірних хвороб у собак також включає використання спеціальних шампунів. Безпечні шампуні для собак з акарицидним ефектом містять хлоргексидин, перметрин або бензоїлпероксид. Вони не лише знищують кліщів, але й очищають шкіру від кірочок та лусочок, зменшують запалення та усувають вторинні інфекції.

Важливо: перед застосуванням будь-яких засобів проконсультуйтеся з ветеринаром щодо вибору препарату та схеми застосування для вашого улюбленця.

Системне лікування: антибіотики, ізоксазоліни, івормектин

При генералізованій формі демодекозу необхідне системне лікування. Лікування демодекозу у таких випадках може включати:

• Ізоксазоліни (флураланер, афоксоланер, сароланер) – сучасні препарати у формі таблеток, які показують високу ефективність. Зазвичай достатньо 2-3 прийоми з інтервалом у місяць

• Івормектин для собак від кліщів – використовують у формі ін’єкцій або перорально. Не можна призначати деяким породам (коллі, шелті, бобтейл) через ризик тяжких побічних ефектів

• Моксидектин – альтернатива івермектину, вважається безпечнішим для порід з MDR1-мутацією

• Антибіотики – призначаються при наявності вторинних бактеріальних інфекцій (цефалексин, амоксицилін з клавулановою кислотою)

Курс лікування може тривати від 1 до 6 місяців, залежно від тяжкості захворювання і реакції на терапію.

Імунна підтримка та догляд під час лікування

Зміцнення імунітету собаки – важлива складова успішного лікування. Для відновлення імунітету після хвороби застосовують:

• Імуномодулятори (за призначенням ветеринара)
• Вітамінно-мінеральні комплекси
• Омега-3 жирні кислоти для покращення стану шкіри
• Пробіотики для підтримки кишкової мікрофлори, особливо під час прийому антибіотиків

Не менш важливий догляд: регулярне купання з лікувальними шампунями, обережне видалення кірочок, достатній фізичний відпочинок. Створіть собаці комфортні умови, щоб мінімізувати стрес, який може погіршити перебіг хвороби.

Тривалість та контроль ефективності лікування

Як довго лікується демодекоз

Тривалість лікування демодекозу залежить від форми захворювання та індивідуальних особливостей собаки. Локалізовані форми можуть зникнути за 4-6 тижнів, тоді як генералізовані потребують 3-6 місяців терапії, а іноді й більше.

Стандартний протокол лікування включає такі етапи:

1. Початковий огляд і підтвердження діагнозу
2. Аналізи та підтвердження наявності кліщів, оцінка загального стану здоров’я
3. Підбір терапії з урахуванням віку, породи, загального стану собаки
4. Повторні діагностики кожні 2-4 тижні для оцінки ефективності лікування

Критерієм успішного лікування є негативні результати зішкрібів (відсутність кліщів) при двох послідовних дослідженнях з інтервалом 3-4 тижні.

Повторні обстеження та профілактичні огляди

Навіть після зникнення симптомів необхідно продовжувати терапію ще протягом 4-8 тижнів для запобігання рецидивам. Після завершення лікування рекомендуються повторні обстеження через 3, 6 та 12 місяців.

Профілактичні огляди особливо важливі для собак, які раніше перенесли демодекоз. Регулярні перевірки (один раз на 3-6 місяців) допомагають вчасно виявити ознаки рецидиву.

Зверніть увагу, що повне одужання собаки можна констатувати лише через рік після останнього негативного зішкрібу, якщо протягом цього часу не було рецидивів.

Чи небезпечний демодекоз для людини та інших тварин

Добра новина — демодекоз у собак не передається людям. Кліщі Demodex canis є видоспецифічними і не можуть розмножуватися на шкірі людини чи інших видів тварин. Цікаво, що у людей є свої види демодекозних кліщів (Demodex folliculorum і Demodex brevis), але вони не пов’язані з собачими.

Так само демодекоз не передається від собаки до собаки при звичайному контакті. Єдиний шлях передачі — від матері до цуценят у перші дні життя. Тому немає потреби ізолювати собаку з демодекозом від інших тварин у домі.

Однак варто пам’ятати, що якщо у вашої собаки є глибокі запальні процеси на шкірі з гнійними виділеннями, бактерії можуть передаватися людям при тісному контакті, особливо якщо є пошкодження шкіри. Тому під час лікування дотримуйтесь правил гігієни: мийте руки після контакту з ураженими ділянками, уникайте спільного використання рушників, регулярно дезінфікуйте місця відпочинку тварини.

Профілактика демодекозу

Догляд за шерстю та шкірою собаки

Правильний догляд за шкірою цуценяти з перших днів життя допомагає запобігти багатьом шкірним проблемам, включаючи демодекоз. Регулярно оглядайте шкіру собаки, особливо якщо вона належить до породи з підвищеним ризиком.

Важливий момент — підтримання чистоти шкірних складок у складчастих порід (шар-пей, мопс, бульдог). Ці зони потрібно регулярно очищати і висушувати, оскільки вологе середовище сприяє розмноженню бактерій і погіршує стан шкіри.

Використовуйте відповідні для типу шерсті вашої собаки шампуні, не купайте тварину надто часто, щоб не порушити природний баланс шкіри.

Харчування та підтримка імунітету

Збалансоване харчування — основа здоров’я шкіри та сильного імунітету. Раціон собаки повинен включати достатню кількість білків, незамінних жирних кислот (особливо омега-3 і омега-6), вітамінів А, Е та групи В, цинку і міді.

Уникайте різких змін у раціоні, які можуть спричинити стрес для організму. Якщо необхідно перевести собаку на інший корм, робіть це поступово, протягом 7-10 днів.

Вчасне лікування хронічних хвороб

Хронічні захворювання, особливо ті, що впливають на імунну систему, збільшують ризик розвитку демодекозу. Забезпечте собаці регулярні профілактичні огляди у ветеринара для раннього виявлення проблем зі здоров’ям.

Важливі компоненти профілактики:

• Регулярні огляди — мінімум раз на рік, для порід з високим ризиком — кожні 6 місяців
• Збалансований раціон — якісний корм, що відповідає віку, розміру та активності собаки
• Обробка від паразитів — регулярне застосування протипаразитарних засобів захищає не лише від бліх і кліщів, але й опосередковано запобігає ослабленню імунітету

Особливості догляду за собакою з демодекозом

Догляд за собакою під час лікування демодекозу потребує особливої уваги та терпіння. Правильно підібрані мазі від демодекозу слід наносити тонким шаром на чисту, суху шкіру. Перед нанесенням ліків можна акуратно видалити кірочки, попередньо розм’якшивши їх теплою водою.

Для купання використовуйте тільки безпечні шампуні для собак, призначені ветеринаром. Зазвичай це лікувальні шампуні з протимікробними і протизапальними компонентами. Важливо ретельно вимивати шампунь і повністю висушувати шерсть після купання, оскільки вологість може погіршити стан шкіри.

Створіть для хворої собаки спокійну обстановку — стрес негативно впливає на імунітет і може уповільнити одужання. За необхідності використовуйте захисний комір, щоб собака не розчухувала уражені ділянки та не заважала загоєнню.

Демодекоз у цуценят: як виявити та лікувати

Цуценята особливо вразливі до демодекозу через незрілість їхньої імунної системи. Догляд за шкірою цуценяти — це не лише естетичне питання, а й профілактика серйозних проблем.

У молодих собак демодекоз часто проявляється локалізованою формою з невеликими ділянками почервоніння та випадіння шерсті на морді, навколо очей та рота. Ця форма в 90% випадків проходить самостійно протягом 2-3 місяців, але все ж потребує спостереження ветеринара.

Ключові моменти у догляді за цуценям з демодекозом:

• Уникайте надмірно жирних кормів, що стимулюють сальні залози
• Не використовуйте імуносупресивні препарати (кортикостероїди)
• Забезпечте повноцінну дегельмінтизацію
• Дотримуйтесь графіка вакцинації після одужання

Породи, найбільш схильні до демодекозу

Короткошерсті породи з глибокими шкірними складками та активними сальними залозами мають підвищений ризик розвитку демодекозу. Це пов’язано з особливостями будови їхньої шкіри та генетичною схильністю.

Якщо ваш собака належить до групи ризику, приділяйте особливу увагу стану його шкіри і шерсті, особливо в молодому віці, коли найчастіше виникає хвороба.

Міфи та помилки про демодекоз у собак

Міф 1: “Демодекоз — це рідкісне захворювання”
Насправді демодекоз дуже поширений, особливо серед молодих собак певних порід. За статистикою, до 80% всіх собак мають кліщів Demodex на шкірі, але хвороба розвивається лише при певних умовах.

Міф 2: “Демодекоз заразний для людей”
Як ми вже згадували, собачий демодекоз не передається людям, оскільки види кліщів у собак і людей різні.

Міф 3: “Обстриження шерсті може призвести до демодекозу”
Стрижка сама по собі не викликає демодекоз, але може зробити видимими вже існуючі ураження.

Міф 4: “Демодекоз можна вилікувати народними засобами”
Самолікування народними методами може призвести до погіршення стану і розвитку ускладнень. Тільки комплексна терапія під наглядом ветеринара дає надійні результати.

Коли звертатися до ветеринара

Не відкладайте візит до ветеринара, якщо помітили такі симптоми:

• Поява залисин, особливо на морді, лапах або навколо очей
• Почервоніння шкіри, лущення
• Собака постійно чухається, навіть якщо немає видимих уражень
• Запах від шкіри, який раніше не був присутній
• Погіршення загального стану (апатія, втрата апетиту)
• Поява гнійних виділень, пустул або фурункулів на шкірі

Рання діагностика значно збільшує шанси на швидке одужання і зменшує ризик розвитку генералізованої форми. Регулярні профілактичні огляди у ветеринара допоможуть вчасно виявити проблему, навіть якщо ви не помітили змін у стані шкіри вашого улюбленця.

Пам’ятайте, що деякі породи схильні до рецидивуючого демодекозу, тому навіть після успішного лікування потрібно періодично перевіряти стан шкіри та шерсті.

Демодекоз у собак — це не вирок, а лише одне з багатьох захворювань, яке при своєчасному виявленні та правильному лікуванні успішно піддається терапії. Увага до здоров’я вашого чотирилапого друга, регулярні огляди та своєчасне реагування на перші симптоми — запорука того, що ваш улюбленець буде здоровим і щасливим.

Якщо ви помітили будь-які зміни на шкірі своєї собаки або підозрюєте демодекоз — не займайтеся самолікуванням, а зверніться до кваліфікованого ветеринара. Спеціаліст проведе необхідну діагностику та призначить ефективне лікування, адаптоване саме для вашого улюбленця.