Спрощення приголосних у словах: правила, приклади, винятки

Кожного разу, коли ми пишемо “щасливий” замість “щастливий”, ми використовуємо одне з найцікавіших правил української мови. Наша мова постійно прагне до милозвучності, і спрощення груп приголосних — це природний процес, який робить мовлення плавнішим. Розберемося, як правильно застосовувати це правило та чому воно таке важливе для грамотного письма.

Що таке спрощення приголосних

Визначення терміну

Спрощення приголосних — це фонетичне явище, коли в групі приголосних один звук випадає для полегшення вимови. У письмі це відображається пропуском відповідної літери. Наприклад, у слові “радісний” випадає звук [т] з групи [стн], бо вимовляти три приголосні поспіль складно. Цей природний процес зафіксований у правописі та допомагає зберігати милозвучність української мови. Спрощення відбувається переважно у словах слов’янського походження і зачіпає групи приголосних, складні для вимови.

Значення для правильного письма

Розуміння правила спрощення критично важливе для грамотності. Чимало учнів роблять помилки саме в словах, де діють ці правила. Коли ви знаєте, де відбувається спрощення, а де — ні, ваше письмо стає не лише правильним, а й свідчить про високу мовну культуру. Це правило належить до базових у вивченні української мови, і його знання допомагає швидше опанувати інші орфографічні норми.

Коли відбувається спрощення приголосних

Типові ситуації

Спрощення найчастіше відбувається, коли в слові з’являються складні для вимови групи приголосних. Переважно це трапляється при творенні прикметників від іменників (честь → чесний), прислівників (радість → радісно) або іменників від дієслів (виїздити → виїзний). Особливо помітне спрощення при додаванні суфіксів -н-, -ськ-, -ств-. Наприклад, коли до слова “захист” додаємо суфікс -н-, отримуємо “захисний” (а не “захистний”). Те саме з “користь” → “корисний”, “якість” → “якісний”.

Часові форми дієслів

У дієсловах спрощення часто відбувається при творенні часових форм. Коли від дієслова утворюються дієприкметники чи дієприслівники, групи приголосних можуть спрощуватися. Наприклад: “пустити” → “пущений” (а не “пустчений”), “їздити” → “їжджу” (а не “їздю”). Також спрощення виникає у формах минулого часу деяких дієслів: “росту” → “ріс” (а не “рістти”). У таких випадках спрощення спостерігається як у вимові, так і на письмі.

Умови для спрощення

Спрощення відбувається за умови, що слово походить зі слов’янської групи мов. Воно має місце переважно у суфіксальному словотворі, особливо з суфіксами -н-, -ськ-, -ств-. Також зазвичай спрощуються групи з трьох приголосних, але не всі. Важливо, щоб група складалася зі специфічних поєднань, як-от: стн, стл, стц, здн, слн, лнц, рдц та інші, де середній приголосний випадає.

У яких словах НЕ відбувається спрощення

Групи слів-винятків

Не всі слова підпорядковуються правилу спрощення. Зокрема, винятки становлять:

• Складні слова з першою частиною шістнадцять, кістлявий, пестливий, хвастливий, зап’ястний, хворостняк
• Слова з префіксом та коренем, де збіг приголосних випадковий: відстань, розстріл
• Деякі прикметники: хвастливий, кістлявий, пестливий, форми найвищого ступеня: чеснісінький

Важливо запам’ятати ці винятки, щоб не помилятися при написанні. Учні часто неправильно застосовують спрощення саме тому, що не знають цих особливих слів.

Власні назви та запозичення

Іншу велику групу винятків становлять запозичені слова та власні назви. У них, згідно з правилами української орфографії 2019 року, спрощення не відбувається. Наприклад: “контрастний” (а не “контрасний”), “компостний” (а не “компосний”), “баластний” (а не “баласний”). Також зберігаються всі приголосні у словах “аванпостний”, “форпостний” тощо. У власних назвах теж немає спрощення, наприклад: Брестський, Гарстська затока. Це пояснюється тим, що запозичені слова зберігають свою оригінальну структуру.

Типові групи приголосних, що підлягають спрощенню

стн → сн, слн → сн, зкн → зн

Серед найпоширеніших груп приголосних, що підлягають спрощенню, виділяють кілька основних. Перша група — це “стн”, де випадає “т”: “пізність” → “пізний”, “чесність” → “чесний”, “якість” → “якісний”. Друга — “слн”, де випадає “л”: “ремесло” → “ремісник”, “масло” → “масний”. Третя — “зкн”, що переходить у “зн”: “бризки” → “бризнути”, “брязк” → “брязнути”. Тверді приголосні в цих групах створюють складні для вимови сполучення, тому мова природно прагне до їх спрощення.

Таблиця спрощень

Систематизувати всі випадки спрощення допоможе наступна таблиця:

У цій таблиці добре видно, як тверді приголосні випадають у складних групах, щоб полегшити вимову. Таблиця спрощення в українській мові допомагає учням систематизувати знання та швидше запам’ятати правила.

Спрощення приголосних у художньому та розмовному мовленні

У розмовній мові спрощення відбувається природно й непомітно для мовця. Ми говоримо “шісна́цять” (а не “шістнадцять”), “со́нце” (а не “сонлце”), “чесно” (а не “честно”). Проте не завжди те, що спрощується у вимові, спрощується й на письмі. Наприклад, слово “шістнадцять” пишемо повністю, хоч вимовляємо спрощено. У художніх творах письменники часом використовують принцип “як чую, так і пишу” для відтворення живого мовлення персонажів. Так з’являються діалектні форми або просторіччя, що демонструють природне спрощення: “ге’ть звідси” (гетьте), “бу’те здорові” (будьте). Українська мова в художніх текстах часто відображає реальне звучання, а не лише правописні норми.

Приклади слів зі спрощенням

Частовживані приклади

Розгляньмо найпоширеніші слова, у яких відбувається спрощення приголосних:

1. щас(т)ливий → щасливий (випадає т)
2. виїз(д)ний → виїзний (випадає д)
3. чес(т)ний → чесний (випадає т)
4. піс(т)ний → пісний (випадає т)
5. зап’яс(т)ний → зап’ясний (випадає т)
6. хвас(т)ливий → хвасливий (випадає т)
7. ціліс(т)ний → цілісний (випадає т)
8. захис(т)ний → захисний (випадає т)
9. радіс(т)ний → радісний (випадає т)
10. корис(т)ний → корисний (випадає т)

Ці приклади показують, що найчастіше випадає приголосний т у групі стн. Помітьте закономірність: коли від іменника з кінцевим -сть утворюється прикметник із суфіксом -н-, буква т на письмі зникає.

Приклади у формотворенні

Спрощення приголосних відбувається й під час зміни форми слова. Погляньмо на кілька прикладів:

У дієслівних формах:
– тиж(д)ня (від тиждень) — випадає д
– про(с)ьба (від просити) — випадає с

У прикметниках від іменників:
– доблес(т)ний (від доблесть) — випадає т
– контрас(т)ний (від контраст) — випадає т, але це слово є винятком!

У прислівниках:
– піз(н)о (від пізній) — випадає н

Особливу увагу звертаємо на утворення прикметників від іменників на -ість:
– швидкість → швидкісний
– якість → якісний
– цілісність → цілісний

Правило спрощення приголосних у словах

Згідно з правилами українського правопису, спрощення приголосних відбувається при словотворенні, коли виникають важкі для вимови сполучення звуків. Найчастіше випадає середній приголосний у групі з трьох. За правилом спрощення, у словах слов’янського походження літера, що позначає звук, який не вимовляється, на письмі не передається.

Основні групи, де відбувається спрощення:

1. -стн- → -сн- (чесний, радісний)
2. -стл- → -сл- (щасливий)
3. -здн- → -зн- (пізній, виїзний)
4. -слн- → -сн- (навмисний)
5. -стц- → -сц- (місце)
6. -нтськ- → -нськ- (студентський → студенський)
7. -стськ- → -ськ- (туристський → туриський)

Українська орфографія 2019 року закріплює ці правила, але водночас містить і винятки, які треба запам’ятати. Зверніть увагу: спрощення завжди відбувається у вимові, але не завжди на письмі.

Винятки з правила спрощення

Навчальні приклади

Щоб краще запам’ятати винятки з правила спрощення, розгляньмо їх із поясненнями:

1. шістнадцять — складне слово, утворене від “шість” і “на десять”, тому зберігає т
2. кістлявий — прикметник від “кістка”, зберігає т для розрізнення значення
3. пестливий — від “пестити”, зберігає т
4. хвастливий — від “хвастати”, зберігає т
5. хворостняк — похідне від “хворост”, зберігає т
6. зап’ястний — анатомічний термін від “зап’ястя”, зберігає т

Спробуйте скласти речення з цими словами, щоб краще запам’ятати їх правопис. Наприклад: “Шістнадцять кістлявих рук простягнулися до нього”.

Зміни у правописі 2019

Український правопис 2019 року вніс певні корективи щодо спрощення приголосних. Основні зміни стосуються правопису слів іншомовного походження. Згідно з новими правилами, у запозичених словах, на відміну від власне українських, спрощення не відбувається:

– контрастний (а не контрасний)
– баластний (а не баласний)
– форпостний (а не форпосний)
– аванпостний (а не аванпосний)

Також зберігається т у прикметнику компостний (від компост). Правопис 2019 закріплює традиційне написання слова хворостняк. Слова-винятки спрощення важливо запам’ятати, оскільки вони часто трапляються в текстах і диктантах.

Поширені помилки при вживанні спрощення

Приклади нетипових помилок

Учні часто роблять помилки при написанні слів зі спрощенням. Найпоширеніші з них:

1. Написання літери, яка має випадати: “честний” замість “чесний”
2. Пропуск літери у словах-винятках: “шіснадцять” замість “шістнадцять”
3. Спрощення у запозичених словах: “контрасний” замість “контрастний”
4. Помилкове спрощення в словах з префіксами: “безчестний” замість правильного “безчестний”

Щоб не допускати таких помилок, запам’ятайте групи приголосних, які підлягають спрощенню, та слова-винятки.

Плутанина з подібними формами

Проблеми виникають також при розрізненні схожих за звучанням слів, але різних за значенням:

1. “Масний” (жирний) і “масляний” (із масла) — різні слова
2. “Хвасливий” (виняток, де т зберігається) і “хвальковитий”
3. “Серце” (спрощення рдц → рц) і “сердечний” (без спрощення)

Іноді помилки пов’язані з незнанням тонкощів формотворення. Наприклад, від слова “водити” прикметник буде “водний”, а не “водяний” (від “вода”). Правило спрощення тут не застосовується, бо немає групи приголосних.

Тренувальні вправи для закріплення матеріалу

Завдання для 5–9 класів

Пропонуємо вправи для тренування навичок правильного написання слів зі спрощенням приголосних:

1. Вставте пропущені літери або позначте місця спрощення:
– Чес…ний, радіс…ний, щас…ливий, хвас…ливий, корис…ний, захис…ний

2. Утворіть прикметники від поданих іменників:
– Честь, користь, радість, доблесть, якість

3. Запишіть слова, у яких відбувається спрощення, у дві колонки:
а) ті, що пишуться за вимовою;
б) винятки

4. Доберіть по 3 приклади до кожної групи спрощення: -стн- → -сн-, -здн- → -зн-, -стл- → -сл-

З відповідями та поясненнями

Відповіді до вправ:

1. Чесний (ст → с), радісний (ст → с), щасливий (ст → с), хвастливий (виняток, т зберігається), корисний (ст → с), захисний (ст → с)

2. Чесний, корисний, радісний, доблесний, якісний

3. а) пишуться за вимовою: чесний, тижневий, пізній, обласний, щасливий;
б) винятки: шістнадцять, хвастливий, кістлявий, пестливий, зап’ястний, контрастний

4. -стн- → -сн-: чесний, радісний, цілісний;
-здн- → -зн-: виїзний, пізній, проїзний;
-стл- → -сл-: щасливий, корисливий, гуслі

Пам’ятайте: у словах-винятках спрощення не відбувається, тому важливо їх запам’ятати.

Як перевірити правильність написання слова

Для перевірки правильності написання слів зі спрощенням приголосних використовуйте такі способи:

1. Зверніться до орфографічного словника української мови. Найновіші видання враховують зміни правопису 2019 року.

2. Скористайтеся онлайн-сервісами перевірки правопису:
– Сайт r2u.org.ua
– Онлайн-словники на slovnyk.ua
– Український лінгвістичний портал mova.info

3. Застосуйте просте правило: якщо слово українського походження і містить складну для вимови групу приголосних, перевірте, чи не належить воно до відомих груп спрощення (стн, стл, здн).

4. Пам’ятайте про винятки! Якщо сумніваєтеся, чи слово є винятком, перевірте за списком основних винятків або зверніться до словника.

Перевірка правопису української мови стає простішою, коли ви розумієте логіку правил спрощення приголосних.

Поради для вчителів і батьків

Допомогти учням засвоїти правила спрощення приголосних можна за допомогою цих порад:

1. Використовуйте мнемонічні прийоми. Наприклад, складіть речення з винятків: “Шістнадцять пестливих кістлявих рук”

2. Створюйте асоціативні зв’язки: “Якісний товар, а не якістний” — слово “якість” втрачає т при творенні прикметника

3. Застосовуйте метод контрастів: порівнюйте слова, де відбувається спрощення, зі словами-винятками: “чесний” і “хвастливий”

4. Практикуйте регулярні диктанти з поясненням правил після написання

5. Використовуйте ігрові форми: картки зі словами, де потрібно вставити пропущену літеру або визначити, чи відбувається спрощення

Правила для 5 класу потребують постійного повторення та закріплення. Пам’ятайте, що поширені помилки учнів часто виникають через незнання винятків, тому приділяйте їм особливу увагу.